У багатоголоссі сучасної української поезії голос Ніни Супруненко належить до тих рідкісних поетів, яких називають відприродними, сутими ліриками. Коли перечитуєш поезії її збірок, то здається, що від них віє якимсь свіжим вітром – настільки властива поетесі чулість, сказати б точніше – емоційна відкличність (від слова відкликатись) до явищ навколишнього світу, а словник її поезій є відпочатково і непідробно поетичний. І про що б не писала поетеса, яких би особистих, природних, громадських тем і мотивів вона не торкалась у своїх віршах, відразу ж захоплює в них оця незвичайна емоційна чулість, проймаюча щирість. У її віршах завжди є болісно-пережита і устояна думка, є своє, нестандартне, суб’єктивне розуміння світу, напружений роздум, органічно вплетений у тканину чуттєвого образу.
Володимир Гаряїв,
Харків