Сонце осені

Оце вже й осінь. Забувай мене –
Я восени тебе не хочу знати…
І гнів, і біль – усе колись мине –
Лиш спокій буде вікувать на чатах…

Зелене листя, несуха трава,
Але – вже осінь… І осінні квіти…
А щастя наше лопнуло по швах –
У вушко долі нитку вже не вдіти…